Статті

Історія про того, хто вперше заговорив про лідерство служіння

 

Хоча принципи лідерства служіння були відомі ще в давні часи, лише Роберт К. Грінліф є першим, хто заговорив та почав застосовувати їх у наш час.

Грінліф народився у 1904 році в Тере-Хот, штат Індіана. Його батько, Джордж, був майстром-механіком і машиністом, а також виступав в ролі голови громади. У своєму останньому опублікованому листі Грінліф писав, що саме батько став для нього першочерговим прикладом лідера, який служить.

Роберт навчався в інженерній школі Тера-Хоту протягом декількох років, а потім перевівся в коледж Карлтон у штаті Міннесота. Він закінчив математичний факультет у 1926 році і одразу отримав роботу в AT&T, одній із найбільших американських телекомунікаційних компаній. У 1929 році Грінліф був переведений у відділення AT&T на Манхеттені. Незабаром він зустрів і одружився з Естер Харграв, обдарованою архітекторкою та художницею.

Грінліф швидко піднімався по кар'єрних сходах в організації AT&T й протягом п'яти років брав участь у навчальній програмі з управління, подорожуючи та виправляючи помилки для більш ніж 200 компаній конгломерату "Bell System" та інших, пов'язаних з комунікаційним гігантом. Він зрозумів, що організації, які процвітали, мали вміле керівництво, що служило як потребам працівників, так і організацій. На жаль, сформульована Грінліфом ідея: "Організація існує для людини так само, як людина існує для організації", не була популярною у той час.

За свою 38-річну кар'єру Грінліф зробив величезний внесок у AT&T: був директором з розвитку менеджменту, творцем першого в світі корпоративного центру оцінювання, сприяв просуванню по службі перших жінок та афроамериканців, розпочав програму, яка розвиває майбутніх лідерів в сфері гуманітарних наук, залучав теологів та психологів до дискусії про вплив та наслідки корпоративних рішень. Грінліф пішов у відставку в 1964 році і розпочав іншу кар'єру - письменника, консультанта і вчителя.

Першим і основним твором Грінліфа було есе "Слуга як лідер", опубліковане у 1970 році. У ньому йшлося про те, що найкращі лідери, перш за все, служать іншим, а основними інструментами лідерства служіння є: активне слухання, використання мови, прагматичні вимірювання результатів, вміння переконувати, передбачати та керуватися інтуїцією. У 1976 році «Paulist Press» опублікував книгу «Лідерство служіння», яка об'єднує декілька робіт Грінліфа.

Він завжди стверджував, що лідерство служіння було для людей всіх конфесій та всіх установ, світських та релігійних. Він знав, що він не є ідеальним лідером, який служить, але "Слуга як лідер" був його ідеалом, і життя повело його по цьому шляху.

Його роботи та праці продовжують впливати на такі сфери як системне мислення, управління, лідерство, організаційний розвиток, релігія, а також десятки інших дисциплін. Грінліф не вважав себе філософом, академіком, богословом чи письменником, а, натомість, бізнесменом та шукачем.

Роберт Грінліф помер у 1990 році і похований у рідномі місті Тере-Хот.

(Інформація взята із офіційного сайту Центру лідерства служіння Роберта Грінліфа)

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: